Нагороди знайшли Героїв, на жаль, посмертно.
Війна. Знавіснілий агресор посилює обстріли мирних міст і сіл та тероризує мирне населення. Наші мужні захисники, продовжуючи нелегкий бій із бездушним ворогом, віддають своє безцінне життя за свободу і незалежність країни. Кращі сини України, хто усім серцем любив та вірив у її світле, мирне майбутнє, йдуть у вічність.
Вадим Меглій із перших днів війни вступив до лав добровольчого формування Люботинської міської територіальної громади № 1 «Варта», і в складі команди проводив необхідні заходи для оборони та захисту населення міської громади. Із лютого 2023 року хоробро захищав Україну командиром бойової машини механізованого відділення механізованого взводу військової частини. 13 травня 2024 року під час бою біля населеного пункту Новодарівка Пологівського району Запорізької області загинув від поранень, несумісних із життям.
За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку, Указом Президента України №203/2025 від 31 березня 2025 року сержант Меглій Вадим Миколайович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Євгеній Карлеутов із початку повномасштабного вторгнення росії долучився до лав ДРТГ Люботинської громади № 1 «Варта», а вже з лютого 2023 року старший стрілець-оператор механізованого відділення механізованої роти військової частини добровольцем мужньо захищав Україну в найгарячіших точках фронту.
13 травня 2024 року разом із побратимом Вадимом Меглієм виконував своє останнє бойове завдання в районі населеного пункту Новодарівка Пологівського району Запорізької області, де був тяжко поранений. Два тижні лікарі боролися за життя Євгенія, та 28 травня він помер від поранень внаслідок отриманої вибухової травми.
За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку, Указом Президента України №203/2025 від 31 березня 2025 року старший солдат Карлеутов Євгеній Миколайович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Ігор Орехов із окупованого Бердянська до м. Люботина приїхав на початку війни. Займався волонтерською діяльністю, а 28 жовтня 2022 р. пішов захищати Батьківщину. Був радіотелефоністом відділення управління командира батальйону взводу зв’язку ДШБ військової частини.
Під час чергового артилерійського обстрілу загинув у бою за незалежність України 20 лютого 2023 року поблизу населеного пункту Кремінна Сєвєродонецького району Луганської області.
Солдат Орехов Ігор Вікторович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). (Указ Президента України №634/2024 від 17 вересня 2024 року).
Роман Іващенко і Ігор Красніков після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну одні з перших вступили до Добровольчого формування територіальної громади № 1 «Варта». Із червня 2022 року перейшли до лав Збройних сил України і віддано боронили рідну землю на сході України. Старший лейтенант Ігор Красніков мужньо захищав країну офіцером підрозділу розвідки бригади, старший сержант Іващенко Роман був кулеметником снайперського взводу.
Красніков Ігор Вікторович і Іващенко Роман Вікторович загинули в один день, 2 березня 2024 року, в районі населеного пункту Куп’янськ Харківської області під час виконання бойового завдання, пов’язаного із захистом Батьківщини.
За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку, обидва Герої нагороджені медаллю «За військову службу Україні» (посмертно). (Указ Президента України від 25 грудня 2024 року № 880/2024.
Подвиг Героїв є символом безмежної любові до України та віри у її Перемогу. Вони навіки залишаться у наших серцях.
